Штучний інтелект

Штучний інтелект — технічна система, що має певні ознаки інтелекту, тобто здатна:
- розпізнавати та розуміти;
- знаходити спосіб досягнення результату та приймати рішення;
- вчитися.
Термін "штучний інтелект" ще в 1956 році ввів професор Дартмутського коледжу Джон МакКарті, коли очолив невелику команду вчених, аби визначити, чи можуть машини вчитися, як діти, методом спроб та помилок, врешті розвинувши формальне мислення.

Перший в світі робот отримує громадянство. Це Софія, найвідоміший представник технологій штучного інтелекту в медійному просторі. Вона вміє підтримувати бесіду, відтворює до 62 правдоподібних виразів обличчя, робить провокативні заяви і жартує про Ілона Маска та знищення людства.
Коли Софія отримувала паспорт, то сказала, що це велика честь для неї бути першим роботом, що отримав громадянство. Під час цієї події вона відповіла на питання журналіста Ендрю Роса Соркіна, що ми всі хочемо передбачити погане майбутнє", натякнувши, що роботи, такі як вона, можуть знищити людство, на що Софія відповіла чи то всерйоз, чи з сарказмом: "Ти занадто багато слухаєш Ілона Маска і дивишся голлівудські фільмі. Не хвилюйся, якщо ти будеш добрим зі мною, я буду добра з тобою".
Раніше в 2016 році стався ще один схожий курйоз. Творець Софії Девід Хансон запитав її, чи хоче вона знищити людство, при цьому він промовив: "Будь ласка, скажи – ні", Софія відповіла – "Добре, я знищу людство".
Можна відслідкувати, що роботи заміняють людей. Науковці прогнозують, що зараз машини зі штучним інтелектом допомагатимуть людині на роботі, а пізніше (десь до 2053 року) й повністю замінять її.
У Вашингтоні робот-поліцейський відмовився виконувати свої обов'язки і втопився у фонтані. На щастя, ніхто окрім нього не постраждав. А ось на технологічній виставці дитячий бот Little Chubby вийшов з-під контролю і трощив скляний стенд, коли один з його творців спробував зупинити бота, то у відповідь отримав поранення ноги і був госпіталізований. У Facebook зупинили штучний інтелект, коли роботи Боб і Еліс, які мали бути онлайн-підтримкою користувачів, створили свою мову і спілкувалися тільки нею. Звичайний збій чи сигнали, про які варто задуматися?
Ці випадки показово свідчать про те, що "загроза", яку несе в собі штучний інтелект, нині

реальна. Людству слід зосередитися на вирішенні технічних, соціальних та економічних проблем, які поступово постають з плином розвитку штучного інтелекту.
Недарма Ілон Маск і Стівен Хокінг запевняють, що потрібно припинити і обмежити досліди зі штучним інтелектом. Тому що це загрожує взагалі існуванню людства. Маск каже, що ШІ – це страшніше, ніж автокатастрофи і падіння літаків, небезпечніше, ніж Північна Корея. Це може призвести до Третьої Світової, а далі й до винищення людства. Слова Хокінга теж не відрізняються оптимізмом, він наголошує, що нам потрібно шукати нові планети для життя, оскільки людство може не дожити до кінця цього тисячоліття, а щодо штучного інтелекту заявив, коли роботи перевершать людей в інтелекті, то ми програємо, тому що люди обмежені рамками біологічної еволюції і не зможуть змагатися з машинами.
Однак, варто наголосити, що штучний інтелект в умовах сьогодення є для людини цінним помічником. Він може діагностувати рак, виявляти суїцидальні схильності, допомагати нам вирішувати побутові та глобальні проблеми. Розробки в цьому напрямку потенційно здатні підвищити якість життя кожного жителя планети, тому сфера штучного інтелекту потребує впорядкування та регулювання, а не заборони.

Врешті решт стане штучний інтелект загрозою чи помічником, залежить лише від нас.
Машини так як і люди зберігають у пам'яті інформацію і стають розумнішими. Але на відміну від нас, їм не знайомі такі речі, як короткочасна втрата пам'яті, перевантаження інформацією, розлад сну чи неуважність.
Ще 1959 року дослідник Артур Семюель визначив машинне навчання як "Галузь досліджень, яка дає комп'ютерам здатність навчатися без того, щоб їх явно програмували". Тобто, це коли машини навчаються так само, як і люди - на власному досвіді.

Під час машинного навчання програми аналізують тисячі прикладів, аби написати алгоритм. Налаштування алгоритму змінюється, в залежності від того, чи досягнуто поставлених цілей, і з часом програма дійсно прогресує.
Саме так машини, на кшталт суперкомп'ютера IBM Watson можуть діагностувати рак, складати класичні симфонії, та конкурувати а часто й перевершувати людину. Деякі програми навіть імітують структуру людського мозку, що в комплекті з нейронними мережами призводить до того, що машини можуть вирішувати проблеми.
Такі компанії, як Google, Amazon та Microsoft, вже сьогодні пропонують домашніх асистентів, які мають виконувати функції домашніх справ: через систему звукового контролю вони вміють вмикати світло, вентиляційну систему чи музику, а також скласти ваш розклад, повідомити про ситуацію із заторами, ввести в курс останніх світових новин або ж порадити найближчий ресторан на ваш смак.
На Заході люди все більше купують таких домашніх асистентів, а із подальшим розвитком технології вони стануть не лише більш доступними та здатними виконувати складніші функції, але й зможуть знаходитися з користувачем на постійній основі.
Роботи вже «звільняють» людей

Нещодавній звіт McKinsey попереджає, що вже до 2030 року від 400 до 800 мільйонів людей по всьому світу можуть втратити свої робочі місця через автоматизацію. В групі ризику – продавці, рецепціоністи, охоронці, тощо. А висновки іншого дослідження зазначають, що вже до 2024 року штучний інтелект перевищить здібності перекладачів іноземних мов, до 2026 року він буде здатний самостійно писати твори для школярів, до 2027 року сам керуватиме вантажівкою.
Роботи швидші, ефективніші та дешевші за людей. Їм не треба відпочивати, в них немає родин, вони здатні працювати 24 години на добу, і саме тому їх вже сьогодні почали використовувати, наприклад, в сфері харчування.