Історія розвитку обчислювальної техніки

Електронна обчислювальна машина (скорочено — ЕОМ) — загальна назва для обчислювальних машин, що є електронними (починаючи з перших лампових машин, включаючи напівпровідникові тощо) на відміну від електромеханічних та механічних обчислювальних машин.В часи широкого розповсюдження аналогових обчислювальних машин, що теж були в своїй переважній більшості електронними, для уникнення непорозумінь використовувалася назва «електронна цифрова обчислювальна машина» (ЕЦОМ) або «лічільна»  машина (задля підкреслити того, що цифрова електронна машина саме реалізує безпосередньо обчислення результату, в той час, як аналогова машина, фактично, реалізує процес фізичного моделювання з отриманням результату вимірюванням).
Світ навколо нас складається з дуже великої кількості комп`ютерів. Більшість людей, що використовують комп`ютери щодня, навіть, не замислюються над цим питанням. В багатьох людей дуже абстрактні уявлення щодо роботи комп`ютерів. 

Ключовою подією обчислювальної техніки стало винайдення програмування. У 1830-х. р. Бебідж придумав аналітично-обчислювальну машину, яка не прсто виконувала наперед задані операції або їх послідовність, а могла проводити будь-які розрахугки в залежності від заданої програми. Тоді з`явилась ідея про розробку загальної обчислювальної машини, щоб не вміла робити все, про що буде задана в системі функцій.

1946 р. rpупa інженерів під керівництвом Д. Maушлa і Д. Еккерта на замовлення військового відомства США створила перший в світі повністю електронний комп’ютер ENIAC. (швидкодія - 5000 операцій додавання і 300 операцій множення в секунду).Використовувалось 18000 електронних ламп. В 1945 р. до роботи по створенню обчислювальних машин був залучений математик Джон фон Нейман, який запропонував ідею збереження програми в пам’яті комп’ютера. По завершенню роботи над ENIAC Д. Маушлі і Д. Еккерт заснували власну компанію, яка приступила до розробки зі зберігаємою програмою. 1951 р. вони створили UNIVAC - 1-й серійний комп’ютер і 1-й комп’ютер, який використовував магнітну стрічку замість перфокарт.

Комп'ютери 40-х і 50-х років були дуже великими пристроями величезні зали були закладені шафами з електронним обладнанням. Перший крок до зменшення розмірів комп'ютерів став можливим з винаходом в 1948р. транзисторів - мініатюрних електронних приладів, які змогли замінити електроні лампи. - це блоки пам’яті. В середині 60-х років відбувся ще один крок до мініатюризації - були винайдені інтегральні схеми. В 1968р. було сконструйовано інтегральну схему, аналогічну за своїми функціями центральному процесору ЕОМ. Так з'явився перший мікропроцесор Intel-4004.

Машина ЕНІАК започаткувала створення ЕОМ першого покоління.

Машини першого покоління розміщувались у великих машинних залах, споживали багато електроенергії, вимагали охолодження з допомогою потужних вентиляторів. Програми для цих ЕОМ складались у машинних кодах, і цим могли займатись фахівці, які знають в деталях пристрої ЕОМ.
Збільшенню кількості вирішуваних завдань перешкоджали низька надійність і продуктивність, а також надзвичайно трудомісткий процес підготовки, введення та налагодження програми, написаної мовою машинних команд, тобто у формі двійкових кодів. Машини цього покоління мали швидкодію близько 10-20 тисяч операцій в секунду і оперативну пам’ять приблизно 1 кілобайт (1024 слова). У цей же період з'явились перші прості мови для автоматизованого програмування.

Друге покоління ЕОМ бере початок у середині 50-х років ХХ століття, коли на зміну електронним лампам прийшли напівпровідникові прилади. Напівпровідникові прилади (транзистори, діоди) були значно компактніше своїх лампових попередників, вони мали значно більший термін служби. Споживання електроенергії в нових ЕОМ було істотно нижчим.

Третє покоління ЕОМ почалось наприкінці 60-х років ХХ століття при заміні напівпровідникових приладів у пристроях ЕОМ на інтегральні схеми (ІС). ІС (мікросхема) – це невелика пластинка кристалу кремнію , на якій розміщується тисячі елементів: діодів, транзисторів, конденсаторів, резисторів. Застосування ІС дозволили збільшити кількість електронних елементів в ЕОМ без збільшення їхніх реальних розмірів. Швидкодія ЕОМ зросла до 10 мільйонів в секунду. Складати програми для ЕОМ стало під силу простим користувачам, а не тільки фахівцям.

Четверте покоління ЕОМ розпочалося у 70-х роках у процесі вдосконалення мікросхем, збільшенням їх надійності і щільності розміщених в них елементів. Це призвело до появи великих інтегральних схем (ВІС), в яких на один квадратний сантиметр доводиться декілька десятків тисяч елементів. Завдяки ВІС на одному крихітному кристалі кремнію стало можливим розмістити таку велику електрону схему , як процесор ЕОМ. Однокристальні процесори згодом почали називатись мікропроцесорами. Перший мікропроцесор був створений компанією Intel (США) на початку 70-х років, Це був 4-х розрядний мікропроцесор Intel 4004 , який містив 2250 транзисторів і виконував 60 операцій в секунду. Мікропроцесори поклали початок міні-ЕОМ , а пізніше персональних комп’ютерів (ПК). Почалася епоха ПК, яка продовжується і донині.

Як критерії розвиненості інформаційного суспільства можна вибрати три: наявності комп'ютерів, рівень розвитку комп'ютерних мереж і частка населення, зайнятого в інформаційній сфері, а також використовує інформаційні технології у своїй повсякденній діяльності.

Перші електронні комп'ютери з'явилися в першій половині XX ст. На відміну від попередніх, вони могли виконувати задану послідовність операцій за програмою, що була задана раніше, або послідовно розв'язувати задачі різних типів. Перші комп'ютери були здатні зберігати інформацію в спеціальній пам'яті.
Персональний комп'ютер став доступний масовому споживачеві, і тепер у розвинених країнах світу комп'ютер є на більшості робочих місць і в більшості сімей. У цей час персональні комп'ютери виготовляють і збирають тисячі фірм у різних країнах світу, і їхнє виробництво перевищило сто п'ятдесят мільйонів штук у рік.

Істотною тенденцією в інформатизації суспільства є перехід від використання комп'ютерів в автономному режимі до застосування їх у локальних і глобальних мережах.